Заздрість - це небезпечно

    Наші душі, світобачення нині хронічно хворі. Їх обсіло стільки серйозних недуг і дрібних, але дошкульних болячок, що аж страшно. Бо ні традиційна, ні альтернативні медицини не в змозі повернути нації духовного здоров’я. Пігулкою тут не зарадиш. Допомагає Слово Боже, але навіть ті, котрі його слухають, не завжди наслідують. Світ потонув у ненависті, злобі, брехні, заздрості.

Молитва — єдиний шлях до порятунку душі

     Заздрість походить від Каїна й Авеля. Тобто ще зі старозавітних часів хтось із нас приречений бути одним, хтось — другим. Незаздрісних людей узагалі не буває. Просто одним болять чужі гроші, іншим — чужі знання і вміння, кар’єра, щастя в дітях чи онуках… Заздрість — своєрідна вішалка, на якій накопичуються гнів, агресія, образа… Душа починає від усього цього боліти, хворіти, гинути. Святий Василій Великий казав: «Як іржа точить залізо, так заздрість — душу».

А відтак починає страждати тіло. Саме від образи й агресії хворіє підшлункова залоза, непрощення провокує ендокринні й онкологічні недуги, хвороби горла, легенів. Заздрісна людина страждає від депресії, власної нереалізованості, що призводить до багатьох захворювань, зокрема психічних, а також сечового міхура й печінки.

То як побороти в собі зазрість? Григорій Планчак, ігумен монастиря Святого Теодора Студита, що в Колодіївці Підволочиського району, дає щодо цього багато порад. Послухайте його диск «Заздрість» — і зрозумієте, що це не просто людська слабкість, а страшна руйнівна сила для душі. Ієромонах вустами Івана Золотоустого стверджує, що через заздрість і злобу на світ прийшла смерть.