Карати чи не карати? А якщо карати, то як?

Пам'ятка для батьків

1. Покарання не має шкодити здоров'ю - ні фізичному, ні психічному. Більше того, покарання  має бути корисним.

2. Якщо є сумніви, карати чи не карати - не карайте. Навіть якщо вже зрозуміли, що ви м'які, довірливі, нерішучі. Ніякої профілактики, ніяких покарань "про всяк випадок".

3. За один раз – одне покарання. Навіть якщо поганих вчинків одразу скоєно багато, покарання може бути суровим, але тільки одне, за все одразу, а не по одному – за кожний вчинок. «Салат із покарань» - це «страва» не для дитячої душі. Покарання – не за рахунок любові, щоб не сталося! Не залишайте дитину без нагороди і любові, на які вона заслуговує.

4. Краще зовсім не карати, ніж карати із запізненням. Деякі батьки карають дитину за погані вчинки, коли у них настав вільний час, забуваючи про те, що навіть у суворих дорослих законах беруть до уваги строк давності правопорушень.

                       Як підготувати сучасний урок?

1.Перше, з чого треба почати підготовку до уроку:

·    чітко визначити і сформулювати для себе його тему;

·    визначити місце теми в навчальному курсі;

·    визначити ведучі поняття, на яких спирається даний урок, інакше кажучи, подивитися  на урок ретроспективно;

·     і, навпаки, позначити для себе ту частину навчального матеріалу, яка буде використана

 надалі, інакше кажучи, подивитися на урок через призму перспективи своєї діяльності.

2.  Визначити та чітко сформулювати для себе і окремо для учнів цільову установку уроку – навіщо він взагалі потрібен? У зв’язку з цим потрібно визначити навчальні,  розвиваючі і виховуючі функції уроку.

3.  Спланувати та продумати навчальний матеріал

Підібрати літературу по темі. При цьому, якщо йдеться про новий теоретичний матеріал, слід намагатися, щоб до списку увійшли енциклопедичне видання, монографія  

(першоджерело), науково-популярне видання. Треба відібрати з доступного матеріалу тільки той, який служить рішенню поставлених задач найпростішим способом.

         Підібрати  завдання, метою яких є:

·           пізнавання нового матеріалу;                    

·           відтворення;·           застосування знань в новій ситуації;

·           застосування знань в незнайомій ситуації;    творчий підхід до знань.

        Упорядкувати завдання відповідно до принципу «від простого до  складного».

            Скласти три набори завдань:

·           завдання, що підводять учня до відтворення матеріалу;

·           завдання, сприяючі осмисленню матеріалу учнем;

·           завдання, сприяючі закріпленню матеріалу учнем.

 4.  Продумати “родзинку” уроку.

Кожний урок повинен містити щось, що викличе здивування, подив, захоплення учнів- одним словом, те, «що вони пам’ятатимуть, коли все забудуть». Це може бути цікавий факт, несподіване відкриття, красивий досвід, нестандартний підхід до вже відомого.

5.  Згрупувати відібраний  матеріал.

Для цього подумати, в якій послідовності буде організована робота з матеріалом, як буде здійснена зміна видів діяльності учнів. Головне – це  вміння знайти таку форму організації уроку, яка викличе підвищену активність учнів, а не пасивне сприйняття нового.

6.  Спланувати контроль за діяльністю учнів на уроці, для чого подумати:

·           що контролювати; як контролювати; як використовувати результати контролю.

   При цьому не забувати, що чим частіше контролюється робота всіх, тим легше побачити типові помилки і утруднення, а так само показати справжній інтерес вчителя до їх роботи.

7.  Підготувати устаткування для уроку.

Скласти список необхідних навчально-наочних приладів, тощо. Продумати вид класної дошки, щоб весь новий матеріал залишився на дошці у вигляді опорного конспекту.

8.  Продумати домашнє завдання: його змістовну частину, а так само рекомендації для його виконання.

9.  Підготовлений таким чином урок повинен лягти в конспект.