Настрій - осінь... Тональність - мінор, сум знову прихисток в серці знайшов. Проймає на́скрізь безжальний холод, туга вливається в кров поступово. Повільно кружляють листочки клена, у своєму танці - кожен окремо. Думок наганяють пориви вітру... Як їх забагато - куди подіти? І вже наступило туманів привілля, сонце всміхнеться - та не зігріє. Дощ - все частіший гість у місті, їм із журбою якраз не тісно...