Життя

    Що таке життя? Відповідь на це питання лежить поза словами. Слова ж завжди залишаться словами – чудовим вином для розумів тих, хто замість життя обирає концепцію життя (якщо хочете – модель, опис, теорію). Люди вигадали багато теорій про життя. Всі вони претендують на універсальність і дуже добре працюють, особливо тоді, коли стають догмами. Головне знати, чого ви хочете – врятувати свою душу (теологія), задовольнити свої інстинкти (Фрейд), досягти влади (Адлер) або... Так чого ви хочете?

Найцікавіше, що саме поняття „життя”, так само як „сенс життя”, „істина”, „бог” також придумали люди, а їх „сенс” залежить лише від того, що вони вкладають у це поняття. І якщо хтось вважає, що істина у вині, а сенс життя у грошах, то так воно і буде. Є люди, яким подобається жити на рівні концепцій, вигаданими іншими. Деякі йдуть далі – створюють свої власні концепції і живуть у їх рамках, називаючи це все „життєвою філософією”.

Є люди, які не вірять словам і концепціям, а довіряють лише власним відчуттям. І якщо хочете, ви можете прямо зараз відкинути всі слова, яким навчило вас життя і подивитись всередину себе. Там нема нічого, крім ваших відчуттів, які легко дадуть відповідь на це просте питання…

На роботі мене люблять талановиті, бездарні ненавидять, 

шавки кусають і рвуть на частини.                                                                За Фаїною Раневською

 

Заздрість - це небезпечно

    Наші душі, світобачення нині хронічно хворі. Їх обсіло стільки серйозних недуг і дрібних, але дошкульних болячок, що аж страшно. Бо ні традиційна, ні альтернативні медицини не в змозі повернути нації духовного здоров’я. Пігулкою тут не зарадиш. Допомагає Слово Боже, але навіть ті, котрі його слухають, не завжди наслідують. Світ потонув у ненависті, злобі, брехні, заздрості.

Молитва — єдиний шлях до порятунку душі

     Заздрість походить від Каїна й Авеля. Тобто ще зі старозавітних часів хтось із нас приречений бути одним, хтось — другим. Незаздрісних людей узагалі не буває. Просто одним болять чужі гроші, іншим — чужі знання і вміння, кар’єра, щастя в дітях чи онуках… Заздрість — своєрідна вішалка, на якій накопичуються гнів, агресія, образа… Душа починає від усього цього боліти, хворіти, гинути. Святий Василій Великий казав: «Як іржа точить залізо, так заздрість — душу».

А відтак починає страждати тіло. Саме від образи й агресії хворіє підшлункова залоза, непрощення провокує ендокринні й онкологічні недуги, хвороби горла, легенів. Заздрісна людина страждає від депресії, власної нереалізованості, що призводить до багатьох захворювань, зокрема психічних, а також сечового міхура й печінки.

То як побороти в собі зазрість? Григорій Планчак, ігумен монастиря Святого Теодора Студита, що в Колодіївці Підволочиського району, дає щодо цього багато порад. Послухайте його диск «Заздрість» — і зрозумієте, що це не просто людська слабкість, а страшна руйнівна сила для душі. Ієромонах вустами Івана Золотоустого стверджує, що через заздрість і злобу на світ прийшла смерть.

Настрій - осінь... Тональність - мінор, сум знову прихисток в серці знайшов. Проймає на́скрізь безжальний холод, туга вливається в кров поступово. Повільно кружляють листочки клена, у своєму танці - кожен окремо. Думок наганяють пориви вітру... Як їх забагато - куди подіти? І вже наступило туманів привілля, сонце всміхнеться - та не зігріє. Дощ - все частіший гість у місті, їм із журбою якраз не тісно...