ГОВОРИМО, ЧИТАЄМО, МИСЛИМО У 1 КЛАСІ 

    Навчитися говорити – не легка справа навіть для дорослого, а тим більше для першокласника. Дитина говорить, вчиться виражати свої думки, переживання, переказує побачене, почуте, прочитане, бо уроки вивчення української мови  мають за мету (обов’язково) розвивати зв’язне мовлення учнів та мають змістову лінію «Робота з книгою». 

    На допомогу вивчення букв приходять різноманітні віршики, лічилки, чистомовки, скоромовки, загадки, прислів’я, шаради, кросворди, ребуси та багато чого, що зацікавлює і активізує увагу учнів на уроці, викликає їх інтерес до живого слова.

    Побачити і відчути слово допоможе вигадка, мовна перлина – казка, в якій малюки почуваються, як риба в воді. Діти люблять казки, а ще ті, героями яких є вони самі, де вони додумують героїв, допомагають їм у скрутну хвилину, показують правильний (на думку дитини) шлях виходу із становища. 

    Незакінчена казочка стане в пригоді вчителеві. У казочці є питання, на які потрібна творча відповідь дітей на догадку, а також пізнавальні назви для розвитку та збагачення дитячого словника. Окрім того казка, в якій потрібна дитяча вигадка, має виховний зміст і вказує на ті моменти виховного характеру, з якими дитина зустрічається в школі: вміння знайомитися, знати власне ім’я, поважати один одного, вчитися товаришувати тощо. Кожна казка вчить учнів гуманного ставлення до всього світу, що оточує дитину.