Умови
успішного виховання дітей у сім’ї
У народі кажуть, що гарна та сім’я, де виростають гарні діти.
І це справедливо. Адже врешті-решт долю дітей визначають не наші прекрасні
поривання, мрії, слова, а загальний мікроклімат сімейного життя, його тональність,
загальна спрямованість. Часто можна почути: «Дивіться, ніяких спеціальних цілей
сім’я не ставила, а діти виросли прекрасні». Гадаємо, що нічого тут випадкового
немає. Мабуть, батьки жили не заради дітей або заради себе, а жили всі разом
цілеспрямованим і радісним життям маленького колективу, де всі люблять один
одного, нікому ніхто не зобов’язаний, де панує атмосфера взаємодопомоги, тепла,
справжньої турботи. Це і є по справжньому добрий педагогічний клімат.
Діти, які ростуть у таких сім’ях, не помічають свого щастя,
як повітря, яким дихають. Вони природно і гарно розвиваються, живуть своїм
багатогранним життям. Їх розмови щирі, а сміх дзвінкий.
Звичайно, добрі сімейні взаємини не виключають розбіжностей,
думок, суперечок. Але в дружній сім’ї їх розв’язують без роздратування,
приниження людської гідності, за будь-яких обставин тут не буде крику, образ,
люди поважають думку одне одного.
Сім’я — це невичерпне джерельце народної педагогіки, практична
школа духовності дитини. А школа переважно переконує, спонукає. Якщо в сім’ї
здоровий мікроклімат, діти виховуються особистим прикладом батьків.
Однією з умов успішного сімейного виховання є довір’я до дітей,
надання їм самостійності. Якщо дитина бачить, що йому вірять дорослі, то це
окрилює дитину, вселяє впевненість у своїх силах, пробуджує бажання стати
кращим.
Характеризуючи умови успішного виховання дітей, не можна
забувати про чуйне
ставлення до найстарших членів родини - бабусі і дідуся.
Цінуючи думку старших у родині, варто турбуватися про єдність вимог
всіх дорослих у ставленні до дітей. Це стосується як дрібниць так
і вагомих справ.
Єдність вимог, їх розумна послідовність, звичайно вимагають
від дорослих нервових зусиль, уміння поступатися власним бажанням.
І нарешті, пам’ятаймо, що виховання дітей у сім’ї - це не особиста
справа батька і матері, а справа великої державної ваги, тому що
наші діти - це майбутнє України. Наші діти - це майбутні батьки і матері, які
теж будуть виховувати своїх дітей. Але й це ще не все: наші діти - це наша старість.
А правильне виховання - це
наша щаслива старість, погане
виховання - це наші сльози, це наша провина перед іншими людьми.
